кількох осіб

1) мест. неопр. - кілька и кільки, декілька и декільки, скілька и скільки (-кох, -ком, -кома), скількись и кількись, (зап.) кількоро, скількоро (употр. в им. и вин. пад.); (какие-то -ко) (с)кілька[и]-там; (свыше десяти) кільканадцять (-тьох, -тьом, -ть(о)ма). [Кілька пар хлопців та дівчат (Н.-Лев.). Напиши хоть кілька слів (Рудан.). Разів кілька позіхнув (Рудан.). Занесе з собою на чужий край кілька різних пісень (Р. Край). Сорочок справила кільки (М. Вовч.). Днів через кільки (Грінч.). Спершу їх гурт ще трохи побільшав, але потім кільки чоловіка відрізнилося (Загірня). Коли-б спромога кількох збудити, а ті вже инших (Коцюб.). Я кільком казав, - коли не хотять (Звягельщ.). Є такі липи, що з кількома дуплами (Кониськ.). Коли декілька чоловіка одну роблять роботу, то пісня помагає їм (Рада). (Вона) буде тут за декільки хвилин (Грінч.). Уся ця подія скоїлася в декільки моментів (Крим.). Купа книжок на столі і на декількох стільцях (Крим.). Додано скілька фотографій кобзарів (Р. Край). Вже скільки днів поїть громаду (Тобіл.). На току скільки стогів ще торішнього хліба (Свидн.). У нас артіль збирається: я з братом та ще чоловіка скільки буде (Грінч.). Дав йому скількись шагів грошей (Сторож.). Скількись разів поцілував його (Крим.). Минуло кількись часу (Г. Барв.). Кількоро людей побігло вулицею (Маков.). Народу не дуже багато: панів кількоро та паній двоє (Грінч.). Вийшло скількоро чоловіка копати буряки (Брацлавщ.). Випив скільки-там, чарок та й каже (Куліш). Назустріч Микулі вибігло кільканадцять мужчин (Маковей). Кільканадцять десятин землі мають (Доман.)]. Рассказать в -ких словах - переказати (розказати, розповісти) в кількох (в декількох, в скількох) словах. В -ких шагах от кого, чего - за кілька[и] (за декілька[и], за скількись) кроків (ступенів) від кого, від чого. По -ко - по кілька[и], по скілька[и], по декілька[и], по скількись, (редко) по (с)кількоро. [Старий знехотя кидав йому по кільки слів (Н.-Лев.). (Діти) до вікна по кількоро пнуться (Рудан.)];

2) нрч. - трохи, тро[і]шки, дещо, денещо. [Трохи вперта людина (Загірня). Спомігся трішки Трохим (Квітка). Дещо передніше трапилася ще одна пригода (Р. Край)]. -ко обескураженный - трохи (трошки, дещо) збентежений.

* * *

1. n

1) періодичне видання

2) роман у кількох частинах

3) фільм у кількох серіях

4) військ. маршовий ешелон; ешелон автоколони

5) військ. серія пострілів

6) військ. виліт

2. adj

1) серійний

2) порядковий (про номер)

3) періодичний; що виходить окремими випусками (частинами)

* * *

1) періодичне видання

2) роман у декількох частинах ( який друкується в газеті або журналі)

3) фільм у двох або декількох серіях; тб. серіал, багатосерійний телефільм ( з єдиною фабулою)

4) вiйcьк. маршовий ешелон, ешелон автоколони

5) вiйcьк. серія пострілів

6) вiйcьк. виліт

1) серійний

2) порядковий ( про номер)

3) періодичний; який виходить частинами або випусками

4) послідовний

1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];

2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;

3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);

4) південь (-дня); см. Юг;

5) см. Летник 1;

6) тепло; см. Тепло, сщ.

* * *

1) сортування кристалів по декількох групах

2) класифікація кристалів по декількох групах

3) розбракування кристалів по декількох групах

1) різанина, різня; кровопролиття; масове вбивство; одночасне вбивство кількох осіб

2) влаштовувати різанину; вчиняти масове вбивство; вчиняти (скоювати) одночасне вбивство кількох осіб

- slaughterous

інтегральна схема, ІС (див. т-ж chip, integration). Електронна схема, що включає від декількох сотень до кількох мільйонів компонент мікрометрових розмірів, які сформовані разом у об’ємі чи на поверхні твердого тіла

n марк., ек. олігополія; a олігополістичний

організаційна структура ринку (market), яка характеризується такими головними ознаками: а) пануванням кількох великих конкуруючих підприємств; б) взаємозалежністю підприємств; в) однорідністю або неоднорідністю продуктів (product); г) складністю для інших підприємств пробитися на цей ринок і т. ін.; ♦ стан олігополії характерний для автомобільної, тютюнової, хімічної та інших галузей промисловості (industry²)

═════════■═════════

bilateral oligopoly двостороння олігополія (ринкова ситуація з обмеженою кількістю великих продавців і великих покупців); collusive oligopoly олігополія на основі змови; differentiated oligopoly неоднорідна олігополія • олігополія з неоднорідністю продукції; homogeneous oligopoly однорідна олігополія • олігополія з однорідністю продуктів; imperfect oligopoly недосконала олігополія • неповна олігополія; natural oligopoly природна олігополія; noncollusive oligopoly олігополія, заснована не за домовленістю; perfect oligopoly досконала олігополія; pure oligopoly чиста олігополія

═════════□═════════

Cournot theory of oligopoly теорія олігополії Курно; oligopoly behaviour олігополістична поведінка; oligopoly power влада олігополії • олігополістична влада • вплив, який олігополістична фірма диктує ринку завдяки своїй перевазі над іншими фірмами

oligopoly ‡ market situations (389)

═════════◇═════════

олігополія < давньогр. oligopoleo < oligos — небагато і poleo — продаю

пор. monopoly

▹▹ perfect competition

* * *

1) алея

2) вузька вулиця, провулок

3) вузький прохід між будинками

4) прохід між рядами місць (у церкві)

5) кегельбан

6) спорт. коридор (на тенісному майданчику)

7) друк. пропуск кількох рядків

8) (тж ally) крем'ях (для дитячої гри)

* * *

1) алея; доріжка (у саду, парку)

2) вузька вулиця, провулок; вузький прохід між будинками

3) кегельбан

4) cпopт. коридор ( на тенісному майданчику); прохід між супротивниками

5) прохід між рядами ( у театрі)

6) пoлiгp. пропуск декількох рядків

1) вселення кількох людей в одну кімнату (камеру)

2) розм. пригощання, яке влаштовує новий арештант товаришам по камері

* * *

1) земля у власності кількох осіб

2) громадська земля

3) право на вигін

* * *

n; діал.

1) земля, яка знаходиться у спільному володінні декількох осіб; общинна земля

2) право на вигін

1) накопичення, нагромадження; скупчення; кумуляція; збирання

2) юр. з'єднання кількох позовів

* * *

1) нагромадження, накопичення; скупчення; кумуляція

2) юp. об'єднання декількох позовів

1. n

1) площина, плоска поверхня

2) рівнина, низина

3) фаска, грань

4) мілина; плоска обміль

5) плоскодонка; баржа; шаланда

6) широкий неглибокий кошик

7) pl черевики без підборів

8) амер. крислатий бриль

9) розм. роззява; тупоголовий

10) муз. бемоль

11) амер., розм. спущена шина

12) буд. настил

13) бойок молотка

14) зал. горизонтальна ділянка

15) квартира (розташована на одному поверсі)

16) pl будинок з кількох квартир

17) поверх

2. adj

1) плоский, рівний; горизонтальний

2) розпластаний

3) що перебуває в тій самій площині

4) нерельєфний

5) мілкий, неглибокий

6) плоскодонний (про судно)

7) без підбора, на низькому підборі

8) друк. флатовий (про папір)

9) нудний, нецікавий; монотонний; в'ялий

10) дурний; тупий

11) пригнічений

12) несмачний

13) глухий, невиразний; фальшивий

14) муз. бемольний

15) тьмяний (про фарбу); бляклий; матовий

16) фот. неконтрастний

17) прямий, категоричний, ясний, остаточний

3. adv

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском, навзнаки

3) ясно, прямо, категорично

4) цілком

5) точно, якраз

6) фін. без процентів

4. v

1) робити рівним (гладким); вирівнювати

2) надавати матового відтінку

3) муз. знижувати на півтону

* * *

1) площина, плоска поверхня

2) фаска, грань

3) рівнина, низина; обмілина; плоска мілина або банка; низький берег

4) плоскодонка; баржа; шаланда

5) широкий неглибокий кошик

6) pl туфлі без підборів

7) aмep. солом'яний капелюх з низькою тулією е широкими крисами

8) cл. роззява, йолоп; тупиця

9) мyз. бемоль

10) театр. задник

11) гриб-шляпух

12) aмep. спущена шина

13) cл. журнал великого формату, надрукований на тонкому папері

14) гeoл. горизонтальний пласт; пологий поклад

15) бyд. настил

16) тex. бойок молотка

17) зaл., гipн. горизонтальна ділянка

18) = flatcar

19) гipн. приствольний двір ( у шахті)

1) плоский, рівний, гладкий

2) який простягся у всю довжину, плиском

3) ( який знаходиться) у тій же площині; нерельєфний, плоский

4) дрібний, неглибокий

5) плоскодонний ( про судно)

6) без підборів, на низькому каблуці

7) штабовий, смуговий ( про залізо)

8) вiйcьк. настильний

9) пoлiгp. несфальцьований; листовий, флатовий ( про папір)

10) гeoл. Полого спадний

11) нудний, нецікавий; вя'лий, монотонний; заяложений ( про жарт); тупий, дурний

12) кoм. млявий, нежвавий ( про торгівлю)

13) у поганому настрої, пригнічений

14) який видихався, позбавлений смаку (про пиво, газовану воду); який спустив повітря, спущений ( про шину); cл. без гроша, який розорився

15) однаковий, однорідний

16) неясний, глухий, нечистий, фальшивий

17) мyз. бемольний; малий ( про інтервал)

18) бляклий ( про колір); тьмяний ( про фарбу); матовий

19) фoтo неконтрастний

20) гpaм. який не має частки to ( про інфінітив); який не має відповідного граматичного або словотворчого показника (прислівник без-1у и т. п.)

21) гpaм. середнього підйому ( голосний); дзвінкий ( про приголосний)

22) прямий, ясний, певний

1) плоско, рівно, гладко

2) плиском

3) ясно, прямо, виразно, певно, категорично; зовсім

4) точно, саме, рівно

5) eк. без відсотків

1) квартира ( розташована на одному поверсі)

2) поверх

1) радість, веселощі

2) пісня (для кількох голосів, без акомпанементу)

* * *

1) веселощі; радість

2) пісня (для декількох голосів, чоловічих, що виконується без акомпанементу)

1) розміщування в хатинах (халупах, бараках)

2) селище з кількох хатин

* * *

1) розміщення в хатинах, халупах, бараках

2) селище з декількох хатин

n юр.

неправильне з'єднання кількох позовів в одному процесі

* * *

n; юр.

що народила кількох дітей

* * *

a; зоол.